Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

26 квітня 1986 року назавжди залишиться в серцях людей днем скорботи й пам"яті жертв Чорнобильської катастрофи. 

Днем біди, днем болю і застереження. 

В цей день відбулись заходи біля могили Володимира Олександровича Прищепи,

в с.Груд, який один з перших, у складі караулу Віктора Правика гасив пожежу на даху реактора.

Настоятель Святомиколаївської парафії Отець Анатолій провів поминальний молебень за упокій душі

Володимира Прищепи та всіх ліквідаторів, які загинули в результаті цієї страшної аварії.