Коли сонечко весною землю пригрівало Сина в армію служити мати проводжала І стиснулось серце, очі засльозились Як на хлопців – новобранців усіх подивилась Привикай же сину до життя в казармі Нехай ції роки не пройдуть намарно Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати І поважай старших молодий солдате! Слухай командирів – розуму навчайся Пиши листи друзям і не зазнавайся А як трапиться в житті скрутная хвилина Пам’ятай же сину, що ти є людина Щоб душі твоєї злоба не скорила Підлість та підступність тебе не згубила Обминай дороги, де чвари і сварки І не прикладайся ти часто до чарки Щоб тверезий розум тримав в віжках силу А любов та дружба розправляла крила.
Зі святом !!!
|